Алексієвич Світлана . ЧАС SECOND-HAND (кінець червоної людини). Пер. з рос. Л. Лисенко. Вид. 2-е. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. – 464 с.

Ця книга стала останньою в циклі з п’яти праць Світлани Алексієвич під загальною назвою «Червона людина. Голоси утопії».
«Комунізм мав божевільний план, – розповідає авторка у передмові до книги, – переробити «стару» людину, «ветхого Адама». І це здійснилося… може, лише це й здійснилося. За сімдесят з гаком років у лабораторії марксизму-ленінизму створили окремий людський тип – «homo soveticus». Хтось вважає, що це трагічний персонаж, а хтось називає його «совком». Мені з дається, я знаю цю людину, вона добре мені знайома, я з нею поруч, пліч-о-пліч, прожила чимало років. Вона – це я. Це мої знайомі, друзі, батьки».
Монологи, що потрапили до книги, авторка записувала протягом останнього десятиріччя, мандруючи всім колишнім Радянським Союзом.
«Час секонд-хенд» – це мій діагноз нам, діагноз тому, що ми зробили за 20 років, нашому злочинному романтизмові та, як я зараз вважаю, нашій мовчанці, нашій теперішній німоті й мовчанню еліти. Ми поступилися владою бандитам. Я навіть не знаю, як назвати. Це вже навіть не політики, а такий орден тих, хто має доступ до російського пирога. Ось вони його розділили, і це такий своєрідний орден».

Бах Р. Джонатан Лівінгстон, мартин / Ричард Бах ; Пер. з англ. Дмитра Шостака. – К. : Видавнича група КМ-БУКС, 2017. – 128 с.

Притча про мартина Джонатана Лівнгстона відноситься до тих історій, які вам розповідає літній пілот, сидячи одного теплого дня в тіні свого літкака. Разом із ним ви дивитеся в небо, спостерігаєте за птахами і слухаєте. Історія сміливого мартина, котрий прагнув досконалості. Історія людини, яка безкінечно закохана в політ.
Джонатан Лівінгстон показує людям, що історія про білу ворону, чи ж бо аутсайдера - з точки зору суспільства, не завжди сповнена заздрості, ненависті і страху. На основі історії мартина маємо зріз людського життя і шанс усвідомити тлінність бездумного та бездушного існування. Жити заради корму? Чи, в людському вимірі, грошей? Або мріяти і йти до своєї мрії? Мартин джонатан обирає другий шлях. Життя - заради польоту, заради удосконалення своїх навичок, подолання рамок можливого та творення неможливого!

Винничук Ю.П. Діви ночі / Юрій Винничук; худож.-оформлювач В. М. Карасик. – К.: ДОВЖЕНКО БУКС, 2017. – 314 с.

    Повість «Діви ночі» – один з найвідоміших бестселерів української літератури. Події книги розгортаються у 1978 році. Герой повертається з армії і з головою поринає у шалений вир життя – такого, якого він ще не знав. «Фарцовки», друзі-сутенери, проститутки, стара пані, що у своїй «школі» готує дівчат для певних послуг, - за всім цим світом герой спочатку споглядає. Але швидко стає у ньому «своїм»…

Войнович В.М. Малиновий пелікан: роман / Володимир Войнович; пер. з рос. М. Ф. Каменюка; худож.-оформлювач Л.П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2016. – 252 с. – (Великий рос. роман).

Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати "роман-бомба", бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати - хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?
...А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті "швидкої допомоги" до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов'язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд... пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з'ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів - малинових пеліканів - до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом... А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби - чи то з картону, чи то з іншого матеріалу...

Дзюба, І. М. Чорний романтик Сергій Жадан / Іван Дзюба. – К. : Либідь. – 122с. : іл.

Ця книжка - своєрідна зустріч двох поколінь українських літераторів. Авторитетний і досвідчений Іван Дзюба ділиться своїми думками щодо творчості Сергія Жадана - одного з кумирів нинішньої молоді.
Для широкого загалу.

Синій зошит. Аркуші днів світящих. Художнє видання. Мирослав Дочинець. – мукачево: Карпатська вежа, 2017. – 184 с.

Ця книга - крихти одкровень, спостережень, зауваг і мудрих приписів, "кристали днів світящих" чоловіка великого вродженого обдарування і світотворчого вишколу, якого називали "незнищенним стариком", карпатським Сократом, Вічником і Світованом. За сто літ він світ перейшов уздовж і впоперек, торуючи дорогу до самого себе. Ці записи - те, що не ввійшло ні до Заповітів, ні до Сповіді на перевалі духу, ні до Штудій під небесним шатром.

Катерина Калитко Земля Загублених, або маленькі страшні казки [текст] : оповідання / Катерина Калитко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 224 с.

Земля Загублених щодня дрейфує морями альтернативної географії строго паралельно із нашою щоденною, звичною географією. Земля Загублених виникла для того, щоб надто інші люди, витіснені з «нормального» світу, мали куди піти. Виросла з потреби в укритті та оперті. Вона перероджується і розростається щоразу, коли черговий інакший переживає свою відкинутість, і тому постійно оточена водою, як ембріон. Тому й усі неймовірно різні люди цього малого світу — так чи інакше родичі, так чи інакше повторюють долі одне одного. Ця книжка в ритмі дихання — про них. Кожна історія — як міст через воду, щоб пройти і навчитися дихати в унісон з іншими.

Канг Х. Вегетаріанка : Роман / Пер. з англ. А. Асман. – К. : Видавнича група КМ-БУКС, 2017. – 176 с.

Одного ранку Джінг-хай прокинулася з усвідомленням, що вона більше ніколи не їстиме м’яса. На цьому й завершується звичний для читача класичний сюжет. Жанр роману південно-корейської письменниці Хан Канг балансує між домашнім трипером, притчею про трансформацію і деревофільною медитацією, а оповідь ведеться від імені нікчемного чоловіка героїні, який працює в офісі, одержимого свояка-художника і заклопотаної старшої сестри. Ці герої працюють, відчувають муки творчості, облаштовують власне життя, а от сама Джінг-хай припиняє робити будь-що взагалі.

Кідрук М. Любов і піраньї : роман / Макс Кідрук. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 288 с. : іл.., кольор. вкл.

Будь-хто у своєму житті тікав від проблем. Але мало хто робив це буквально, покинувши всі непорозуміння з коханою та вирушивши у подорож Бразилією! Цього разу в Макса вперше не було плану подорожі, заброньованих хостелів та квитків, а натомість була компанія київських «білих комірців», які вирішили, що зимова відпустка з фотополюванням на кайманів і піраній у Пантаналі більш екзотична, ніж пляжі Єгипту чи лижні траси Карпат. Тепер найбезлюдніша у світі та водночас сповнена життям волога савана щомиті насміхатиметься з офісної пихи та вражатиме горе-мандрівників зустрічами зі своїми екзотичними мешканцями. І нехай для когось покусаний піраньєю палець стане найбільшою пригодою у житті. Бо ще є ті, для кого пригода — це нові мандри й нове кохання!

Кокотюха А. Червоний: роман / Андрій Кокотюха ; передм. В. Кіпіані ; худож. Н. Переверзєва. – 2-ге вид. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 320 с. : іл.

Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце в ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти в таборах ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув`язнених злодіїв. Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. Не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте серед овіяних легендою!

Курков А. Ю. Шенгенська історія / Андрій Курков; худож.-оформлювач Л.П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2017. – 715 с.: іл.

21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську ніч», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…

Лапікури Валерій та Наталя. Чарівна брама. – К.: УкрНДІСВД 2017. – 184 с., іл.

Не лише діти, а й дорослі часом бувають непередбачуваними. Отак і подружжя тележурналістів, політологів, аналітиків Валерій і Наталя Лапікури: раптом на рівному місці взяли та й написали повість-фентезі «Чарівна брама». Спершу журнальний варіант, який протягом року друкувався в журналі «Барвінок», а згодом — і повну версію. І нехай вас не дивує, що ідея «Брами» виникла під артобстрілом на боснійських фронтах Першої Балканської війни, куди Лапікурів привела їхня журналістська доля, що деякі персонажі схожі на їхніх рідних дідусів і бабусь, а українське село з паралельного світу — на те, де пройшли найщасливіші роки їхнього, авторів, дитинства. І нехай вас не дивує, що багатство, розмаїття і доброта героїв української міфології не поступається навіть всесвітньо відомому світові Толкіна. Як казав один із героїв лапікурівських повістей, чи ми не українці?

Лем С. Едем. Соляріс. Повернення із зірок. Непереможний / С. Лем ; пер. з пол. – Тернопіль : Богдан, 2016. 768 с. – (Серія «П’ятикнижжя Лемове»).

У романі «Едем» ідеться про зіткнення екіпажу космічного корабля землян з розумними істотами на планеті Едем, цивілізація якої істотно відрізняється від Земної.

«Соляріс» оповідає про пошуки контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. Водночас у романі осмислено проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та відповідальності за все, що робить людина, як на Землі, так і за її межами.

«Повернення з зірок» — роман, у якому описуються відчуття людини, яка потрапила в інше суспільство. Це історія астронавта, який повернувся з космічної експедиції, яка тривала близько 10 років. Проте на Землі за цей час минуло 127 років. І суспільство має тепер геть нові цінності.

«Непереможний» — науково-фантастичний роман про те, як під час космічної експедиції земляни зіткнулися з представниками позаземної цивілізації, нащадками найпростіших роботів.

Таня Малярчук Забуття [Текст] : роман / Таня Малярчук. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 256 с.

Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У цьому романі тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.

Амелі Нотомб Подив і тремтіння [Текст] : роман / Амелі Нотомб; переклад із фр. Віктора Шовкуна. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 128 с.

Це найвідоміший роман бельгійської письменниці, удостоєний премії Французької академії, перекладений багатьма мовами.
В основі роману — глибокий конфлікт двох традицій і культур: Сходу й Заходу. Героїня народилася в Японії й тепер повернулася туди працювати у великій токійській компанії. Дівчина робить спроби приносити користь, але ментальне провалля, яке пролягло між нею й роботодавцями, постійно призводить до неприємностей.

Положній Євген П’ять секунд, п’ять днів. Роман. – К. : Нора-Друк, 2016. – 176 с. – серія «Читацький клуб»
П’ять секунд, п’ять днів, п’ять років, вічність — такий часовий алгоритм нового роману Євгена Положія. Головний герой, який все життя — у Вільних профспілках, на обох Майданах — бореться за справедливість, зрештою, коли починається війна, йде на фронт і там потрапляє в «Іловайський котел». Тяжко поранений, у складі групи з тринадцяти бійців, намагається вижити в безнадійній ситуації. Після піврічного лікування, восьми операцій, емоційно виснажений, він приймає рішення, що вже зробив свою справу і прийшов час відпочити. Але коли старий товариш — народний герой, той, хто разом з ним пліч-о-пліч боровся за правду, тепер силою і страхом створює в рідному місті свою бізнес-імперію, стає очевидним: якщо не борешся зі злом, опиняєшся на темному боці. Тож боротьба триває…

Жослін Сосьє Дощило птахами. Роман / Переклад із французької Івана Рябчія. – Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2017. – 160 с.

Навіщо жінка-фотограф прямує до таємничого лісу? Хто такий Тед Бойчук? Як йому вдалося вижити під час жахливої катастрофи? Цього фотограф так і не дізналася, адже Бойчук помер якраз перед її прибуттям до маленького хутору посеред хащ. Два літні мешканці хутору — Том і Чарлі — ще не знають, що поява фотографа повністю змінить їхнє життя. Так само, як і поява іншої старенької леді… «Дощило птахами» (2011) — не лише масштабна історична драма, а й лірична оповідь про маленьких людей, які втекли від гомінкого світу у праліс. Надзвичайно зворушливий роман Жослін Сосьє відзначено премією «П’ять континентів Франкофонії» (2011), Літературною премією колежів, премією ім. Ренґе Літературної академії Квебеку, преміями «Франція-Квебек» та читачів «Радіо Канада», а також читацькою премією Книжкового салону у Монреалі (2012). Роман перекладено німецькою, шведською, англійською та нідерландською мовами.

Людмила Таран Крила Магдалини / Таран Л. – Чернівці : Букрек, 2017. – 232 с.

Вона не ангел, вона – Магдалина. Грішниця? Свята? Вона – як усі, вона – особлива. Уляна, Інна, Галина, Ліна – це також її імена. Впізнаєте? Може, з котроюсь із них вас зводила доля. Може, якась промайнула у вашому сні…
На завершення – цикл любовної лірики “Вірші, надіслані Сапфо”: як своєрідний щоденник серця.

Дзвінка Торохтушко Фотограф: [новели] – К.: Видавництво «Алатон», 2017. – 176 с.

Збірка новел «Фотограф» — це збірка фотографій. Світлин з минулого і сучасного, де події і людські долі переплетені так, що іноді здається – такого не може бути. Це — вигадка. Це — ретуш на світлинах. Насправді все інакше. Але…
Новели – це збірка світлин одного майстра. Кожна із них — то відбиток присутності Бога в житті людини. Жодної ретуші. Лише правда, віра і любов. Бог — теж фотограф. Він знає все про гру світла і тіні. І неважливо з ким він сьогодні: з алкоголічкою Надюхою («Чужа кров»), божевільним Васьком («Їнтар»), чи малою Бруською («Пиріжки з шугалем»). Він однаково зупиняє час. Іноді, в розмитому слізьми кадрі. І дарує надію.
Зараз вилетить пташка…

Ульяненко О. Син тіні: роман / О. Ульяненко; худож.-оформлювач Д.О. Самойленко. – Харків: Бібколектор, 2017. – 282 с.

Олесь Ульяненко (справжнє ім'я Олександр Ульянов, 1962–2010) — найрадикальніший і найжорсткіший, скандальний і непередбачуваний український письменник, автор понад 20 романів У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Сталінка Дофін Сатани», «Жінка його мри», «Квіти Содому», трилогія «Ангели помсти», «Вогненне око», «Серафима»
У романі «Син тіні» (2001) розповідається про тіньовий бік бізнесу «Куди б ти не перевів погляд, — пише Олесь Ульяненко, — ти можеш, не маючи совісті, а маючи меткий практичний розум, уміння рахувати, використовуючи психологію ι вдачу крадія, вийти, як не крути, в люди» Саме так і жив головний герой цього твору — вбивав, зраджував, отруював атмосферу навколо себе і кайфував від власної безкарності Але дечого він не врахував — що над нами є Бог, чиї жорна мелють помалу, зате певно.