Микола Степанович Литвин (11.04.1943) уродженець села Єлизаветівка, петриківського району, дніпропетровської області; за фахом інженер-будівельник; світ захоплення – література; член міського, Кам’янського, літературного об’єднання «Факел», член регіональної спілки письменників придніпров’я – РСПП, міжрегіональної Спілки Письменників України МСПУ і національної Спілки Журналістів України – НСЖУ; «Ветеран журналістики Придніпров’я»; безпартійний; член ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.
 

Кожна зустріч з цією людиною приносить задоволення. Микола Степанович Литвин поважає Ваш час і ніколи не дозволить собі прийти без попереднього узгодження. А кожна зустріч з ним – це маленьке свято, бо ця людина завжди несе заряд позитивної енергії і творчого натхнення.
Одно з найбільших патріотичних почуттів у нього – це любов до рідної Єлизаветівки, де він народився, ріс і виховувався серед простих сільських людей.
Глибоко патріотично він ставиться і до металургійного комбінату, на якому успішно трудився, спілкувався з людьми важкої професії, пізнав радість творчого натхнення.
Безмежну любов письменник Микола Литвин відчуває і до міста Дніпродзержинська (нині Кам’янське), на одній з вулиць якого він проживає.
Справжній патріот Микола Литвин знайшов своє відображення в численних літературних творах, які вийшли з-під його пера.
З великою любов’ю він пише про життя та побут земляків з Єлизаветівки, про героїко-патріотичне виховання молоді одного з найбільших промислових міст України, яким був і залишається для нього Дніпродзержинськ, про любов до ріднокраю України.
Глибоким патріотизмом дихають його рядки як творчої прози, так і віршованої публіцистики.
Героїчні здобутки українців на фронті і в тилу, їх відданість Батьківщині, ніжна любов до рідної природи, до простих людей – завжди були і залишаються основою творчості письменника Миколи Литвина, відображенням його патріотичних почуттів.

В. Базарянінов – Заслужений журналіст України,
Лауреат премії Спілки журналістів СРСР