ГАН ОЛЕНА (23.01.1814 - 6.07.1842) - російська письменниця. Мати всесвітньо відомої теософістки Блаватської Олени Петрівни та популярної дитячої письменниці Желіховської Віри Петрівни.

Олена виросла людиною широких культурних інтересів, високо цінувала літературну творчість.

У 16 років вийшла заміж за капітана Петра Гана, з яким із 1830 по 1840 проживала у Романковому.

Не знайшовши щастя в сімейному житті, зайнялась вивченням іноземних мов, літературною творчістю, листувалася з декабристом Сергієм Кравцовим. В 1836 у Петербурзі познайомилась із редактором «Библиотеки для чтения» О. Сеньковським і стала друкуватися в його журналі під псевдонімом Зенеїда Р-ва. Її перу належать також повісті: «Ідеал», «Медальйон» (1839), «Записки одинокой больной на теплых водах», «Суд света» (1840), «Теофанія Аббіаджио» (1841) , «Напрасньй дар», «Любонька», «Ложа в одеській опері», «Утбала» . Повне зібрання творів О. Ган в 4-х томах було видане в Петербурзі в 1843, 1905, 1909 роках.

Похована в Одесі.