15 червня 1953 

Сергій Злючий – український поет, перекладач, член НСПУ, громадський діяч, волонтер, один із тих, хто щодня виборює незалежність України.

Сергій Злючий – поет глибокий. Поезія живе в його душі, як віра, любов і надія. Вірші для нього – не гра, а опора, і це віднімає у нього право писати легко, грайливо, мимохідь. На папері залишається те, за що заплачено душевними стражданнями та сумнівами…

Володимир Шовкошитний 

Сергій Злючий – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, член НСПУ, член Асоціації українських письменників України, головний редактор часопису «Січеслав» (2012), лауреат літературної премії ім. Івана Сокульського, лауреат премії в галузі культури «Кам’янське мистецьке перевесло», кавалер Ордену «За мужність» III ступеня, нагороджений медаллю «За значний внесок у розвиток Дніпропетровщини», медаллю «За жертовність і любов до України», керівник волонтерського осередку «Свобода-Схід», депутат Кам’янської міської ради (1990–1994), заступник головного редактора міської газети «Поки місто спало» (1995–1996). Один із тих, хто відстоював українську незалежність у нашому місті, волонтер, популяризатор української культури, засновник фестивалю сучасної української поезії «Материк».

Сергій Злючий є автором книг «Білий час» (1999), «Мідні леви» (2013), "Тиша тяжіння"(2023) перекладів поезій І. Бродського «Мовою дітей» (2000),  Ч. Мілоша «Небо народжених щойно» (2011).

Ось як про себе згадує сам Сергій Дмитрович: «Писати вірші почав раптово, маючи стійку відразу до програмної літератури в школі. З часом це непорозуміння минулося, бо щось там таки було глибоким і повчальним. Шкодую, що не маю системної гуманітарної освіти. Натомість, диплом інженера Дніпродзержинського індустріального інституту зберігаю як пам'ятку про щасливу можливість тривалого спілкування з освіченими однолітками. По закінченню інституту ким тільки не працював. Від Поезії ж серйозно віддалявся тільки з Політикою. Зберігаючи теплі стосунки з останньою, декілька років тому покаянно повернувся до Поезії. Час має визначити знаковість вчинків».

Російськомовні вірші цензуровано, але друкувались в російських і українських альманахах та колективних збірках. Якийсь час керував міською молодіжною літературною студією ім. Д. Кедрина. Мізерним накладом самотужки видав книжечку мініатюр «Слепок». Більша за обсягом книжка «Выйди за порог» лишилася не реалізованою. Роботи, що її складають щиро подобаються і сьогодні. До рідного слова прийшов через переклади своїх українських сучасників».

Випустив книжки: «Білий час», «Мовою дітей» (переклади Й. Бродського), "Тиша тяжіння" «Небо народжених щойно» (переклади Ч. Мілоша). Друкувався в журналах, колективних збірках в Україні і Росії: «Борисфен», «Вітрила», «Истоки».

Говорять, що істинна культура робиться на периферії. Доказом цього був вечір поезії Чеслава Мілоша в перекладах Сергія Злючого, проведений в рамках культурологічних заходів року Польщі в Україні. Значущості цій події, поза сумнівом, додало присутність Генерального Консула Республіки Польща в Харкові пана Ярослава Ксенжека з дружиною.

Польський поет Чеслав Мілош, лауреат Нобелівської премії в області літератури, людина, яку називають самим інтелектуальним поетом сучасності, практично невідома в нашій країні. Його мало переводили і абсолютно не «розкручували». А дарма. Творчість Чеслава Мілоша пронизана якнайглибшим емоційним, етичним, філософським значенням. Поетична спадщина польського поета прагнув представити російськомовному читачу Йосип Бродській. Тепер таку спробу зробив дніпродзержинський поет і перекладач Сергій Злючий. У представлених ним творах виступає справжній Чеслав Мілош – той, яким його знає польський цінитель творчості живого класика сучасності.

Сергій Злючий – організатор творчих зустрічей з видатними українськими поетами в Камянському .Він є засновником та головним втілювачем  у життя Всеукраїнського фестивалю сучасної української поезії "Материк".  Фестиваль на відміну від інших   має виразний поетичний напрямок за участі поетів, які мають свій особистий голос і своє ім’я на літературній мапі України. 
Фестиваль має власний  альманах «Материк». Він об’єднав 22 поети. Це не просто всеукраїнський альманах, а міжнародний, адже в ньому представлені такі поети, як Василь Махно, який мешкає у США, і Світлана Луцкова з Італії. Це українські поети, які живуть за кордоном. З ними, а також з Тарасом Федюком, Анатолієм Кичинським, Галиною Крук, Павлом Вольвачем будь-хто з поетів мав би за честь надрукуватися під однією обкладинкою.
Член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Сергій Дмитрович Злючий, разом з однодумцями організував волонтерську групу. Вони збирають кошти, одяг, продукти, проводять закупівлю одягу, бронежилетів для учасників антитерористичної операції, котрі стали на захист східних кордонів України. Понад 50 разів із волонтерською місією побував у зоні АТО, регулярно возить військовим допомогу.
Більше тут:
https://www.dnipro.libr.dp.ua/Sergiy_Zluchyy
На створеному каналі https://t.me/ZliuchiJvirshi можна прослухати  читання автором написаних віршів.  

БІБЛІОГРАФІЯ:

1. Злючий С. «Бiлий час». /графіка О. Чегорка. – Дніпропетровськ: Полiграфiст. – 1999.
2. Іосіф Бродскій. Мовою дітей/ Перекладення Сергія Злючого/Графіка О. Чегорка. – Дніпропетровськ: Поліграфіст. – 2000. 
3. Чеслав Мілош. Небо народжених щойно: Поезії. Переклад з польської Сергія Злючого. –К.: Український письменник. – 2011. – 18 с.