Микола Якимович Заїка (13.11.1956 – 13.10.2013) – художник-дизайнер, графік, член Національної спілки художників України (1992).

Народився 13 листопада 1956 р. на хуторі Матриногезово Білгородської області. Закінчив Іванівське художнє училище (1980 р.) та Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова (1992 р., Львів).

Художник працював в жанрі акварелі, сюжети його картин – пейзажі, причому не яскраві, а осінньо-тьмяні, насичені похмурістю дощів, оповиті туманами.

У пейзажних акварелях Миколи Якимовича немає сходу або заходу сонця, навіть не позначено певний час доби, але є відчуття світу – світу природи, світобудови. Напевно, це те, що підсвідомо його хвилювало, що було закладено в генетичному коді його дару. Написані вони на одному подиху, оформляв їх акуратно і вміло, і завжди в куточку ставив розчерк «Н. Заика».

Відомі твори: «Затон», «Старі тополі», «Ангел-охоронець», «Ностальгія. Клуня»

Він відійшов у вічність 13 жовтня 2013 року, не доживши місяць до 57 років.

«Затон» 1988

«Жіночий портрет» 2005