1945 р. – народився Геннадій Йосипович Барнгольц (1945 – 22.01.2007), поет

В армії служив сапером в Закавказькому військовому окрузі (м. Батумі). Закінчив Київський держуніверситет імені Т. Г. Шевченка, журналіст. Трудову діяльність почав в 16-річному віці - спочатку слюсарем-сантехніком, потім робітником в основних цехах Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського. Був кореспондентом заводської багатотиражної газети "Знамя Дзержинки", а після закінчення університету і до розпаду СРСР працював завідуючим агропромислового відділу у районній газеті "Целинная нива" Цілиноградської області у Казахстані. Декілька років жив у Заполяр’ї (м. Норильськ), де працював тесляром-бетонником на гірничо-металургійному комбінаті імені Завенягіна та неофіційно був співробітником  газети "Заполярная правда".

Публікуватися почав у 1963 році в м. Волгограді, де на той час вчився у медінституті, який покинув на другому курсі, щоб піти в армію.

Член Регіональної спілки письменників Придніпров’я.

Поезію Геннадія Барнгольца люблять читачі України, Росії, Казахстану, Израїля.

Література:

Барнгольц Г. Приворожу: Стих // Відомості.-2012.-7 березня.-с.9
Барнгольц Г. Ни дуги, ни радуги // Крила.-2012.-№ 3.-с. 159-163
Барнгольц Г. По умытым дождями улицами // Знамя Дзержинки.-2008.-9 апреля.- с.8
Барнгольц Г. Постоянство :  Книга стихов// Факел.-2007.-№ 7.-с.97-151
Барнгольц Г. Последний снег.-2007.-№ 1.-с.86
Барнгольц Г. Приходите в студию //Знамя Дзержинки.-2006.-11 марта.-с. 16
Барнгольц Г. Спасибо «Знамени Дзержинки» // Знамя Дзержинки.-2005.-19 марта.-с.16
Барнгольц Г. Асфальтная болезнь : Юморески //Стожари.-2004.-№ 3.-с.36