Випуск 2
![]() |
Шевченко Т. Другий Кобзар. – Кам’янське Видавничий дім «Андрій», К.: Видавничий дім «Зелений пес», 2020. «Видавничий дім «Андрій» продовжує видавати шевченкіану спільно з Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Нинішнє видання по-своєму унікальне: збірка є своєрідним творчим звітом поета за 1843–1847 роки. Уперше тексти поезій Тараса Шевченка представлені у трьох варіантах: за автографами поета, транслітерованими відповідниками автографів і чинним правописом. Родзинкою видання також є те, що «Другий “Кобзар”» проілюстрований фрагментами акварелей самого автора з альбому 1845 року і малюнками його друзів Михайла Башилова та Якова де Бальмена з рукописної збірки Wirszy T. Szewczenka 1844 року. Тобто, в малюнках, виконаними в той же період часу, що і поезії, ми побачили Україну очима Шевченка та його сучасників. Це не лише реконструкція задуму поета, а й спроба відтворення того середовища, у якому творилась його поезія. |
![]() |
Дмитрий Хамула. Дионис в Северном Причерноморье: искусство и культ. - Одесса, 2013.
Монография кандидата культурологии посвящена культурологическому и искусствоведческому осмыслению дионисийского мифа и дионисийского культа сквозь призму иконографии Диониса и мифологических персонажей, входящих в дионисийский цикл на примере памятников коропластики и вазописи из раскопок античных городов Северного Причерноморья. Освещается круг сюжетов мифа о Дионисе, рассматривающихся в их взаимосвязи, и их отражение в произведениях античного искусства.
|
![]() |
Кончаковський А., Малаков Д. Киев Михаила Булгакова. – К., 2019. Альбом, який давно став бібліографічним раритетом. Рідне місто Булгакова м. Київ, в якому майстер провів 28 років з 49, більшу частину життя. За час 20 століття знесені частина будівель, що грали роль в житті майстра. Але основні будови вціліли. Булгаков залишив багато ліричних, образних описів міста, що може бути екскурсоводом по м. Києву. |
![]() |
Кісь Оксана. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX -початок. XX ст.): монографія. – Львів, 2012.
Перше в Україні комплексне історико-етнологїчне дослідження становища жінок у середовищі українського селянства, здійснене на засадах ґендерного підходу. Праця ознайомлює з основними етапами становлення феміністської парадигми в соціальній та культурній антропології, а також розкриває генезу та сучасні тенденції розвитку жіночих студій в українському народознавстві. Висвітлено правовий, соціально-демографічний та світоглядний контексти життя української селянки, прроаналізовано джерела і зміст традиційного стереотипу фемінності. У фокусі дослідження - функції та повноваження, прана і обов'язки жінки на різних етапах життєвого никлу (дівчинка, дівчина, жінка, баба). Особливу увагу зосереджено на процесові ґендерної соціалізації дівчат. Розкрито особливості нормативних (дівчина, дружина, мати, господиня) і девіантних (вдова, самотня матір, відьма) жіночих соціальних ролей у сім'ї та сільській громаді. Показано засадничу неможливість однозначної оцінки ґендерних відносин та становища українських жінок у минулому, розкрито суперечливі та складні аспекти жіночого повсякденна, які досі перебували поза увагою дослідників. Праця написана на основі різноманітних джерел (етнографічних і фольклорних матеріалів, історичних документів, законодавчих актів, статистично-демографічних відомостей тощо), дає змогу скласти доволі цілісне уявлення про буденне життя української селянки у другій половині XIX - на початку XX ст. |